Зарплата українських біженців у Польщі відрізняється від зарплати довоєнних мігрантів — дослідження

Автор: Gremi Personal

У 2023 році найчастіше як українські біженці, так і довоєнні мігранти отримували зарплату у розмірі 3000 — 4000 злотих (28000 — 38000 грн), однак  49% біженців 

задекларували заробіток менше 3000 злотих, серед довоєнних мігрантів таких усього 21%. Водночас щороку відбувається зростання заробітної плати біженців, що є наслідком рекордно низького рівня безробіття у Польщі та підвищенням рівня мінімальної заробітної плати. Про це йдеться у звіті Національного Банку Польщі (НБП), що проаналізував аналітичний центр міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal. Всього було зібрано 3 658 анкет.

Згідно опитування, яке проводилося НБП з 2019 року, середня заробітна плата мігрантів, які прибули до Польщі до початку війни, зросла між 2019 і 2022 роками приблизно на 38%, а між 2022 і 2023 років — на 6%. Середня чиста заробітна плата, отримана українцями у Польщі сягає близько 33 тис. грн. 

Усього до повномасштабної війни в Україні працевлаштованими були 94% українських мігрантів у Польщі порівняно з 64% мігрантів часів війни.

Важливим питанням є і сімейний стан приїжджих мігрантів до Польщі після 24 лютого 2022 року. Переважна більшість усіх біженців становили жінки — 78%, біженці-чоловіки — 22%. Жінок, які залишилися в Польщі з дітьми і не мають інших членів сім’ї — 26% від усіх біженців, за ними йдуть 12% жінок, які залишилися з дітьми і партнером (чоловіком). Однак, відносно високий відсоток жінок, які перебувають у Польщі без дітей та партнера — самі або тільки з іншими членами сім’ї, загалом 32%.

Попри те, що українських чоловіків-біженців з України непорівняно менше, вони набагато краще почуваються на польському ринку праці. Більша частина з них працює (71% проти 61%) і лише 15% чоловіків є безробітними проти 27% жінок.

“З одного боку, це може бути пов’язано з більшим попитом на робочі місця в професіях, які виконують чоловіки, з іншого — жінки-біженки частіше

здійснюють догляд за дітьми”, — каже Анна Джоболда, директорка департаменту рекрутації Gremi Personal.

Цікаво, що довоєнні мігранти здебільшого працювали на професіях, що вимагають спеціальної кваліфікації, але не вищої освіти (зварювальники, токарі, електрики тощо). У той час, як біженці, які прибули і влаштувалися на роботу у Польщі, виявилися в середньому людьми з відносно високою освітою, однак переважна більшість біженців, виконували просту роботу, яка не вимагала кваліфікації.

Водночас в аналітичному центрі Gremi Personal опитали працевлаштованих українців стосовно рівня здобутої освіти в Україні (в опитуванні взяли участь 480 респондентів)

Відтак 36% мають середню технічну освіту — це найбільший показник серед усіх. 26% мають повну середню освіту, 18% отримали вищу освіту, 8% — базову середню, 6% — мають незакінчену вищу  освіту. 3% мають науковий ступінь, та по 1,5% припадає на пункти “вища технічна” та “незакінчена середня”.

“Заробітна плата українських біженців у Польщі здебільшого залежить від підвищення мінімальної заробітної плати в польській економіці та рідко пов’язана з освітою, отриманою в Україні, незалежно від її рівня. Однак, якщо висококваліфіковані українці достатньо володіють польською мовою — вони можуть конкурувати з поляками за вакантні місця”, — додає Анна Джоболда.