Пенсійний вік у Польщі є одним із базових параметрів соціальної системи, який безпосередньо впливає на...
Польські підприємства скоротили українців через санкції проти Росії
Через співпрацю з російським бізнесом частина польських підприємств була вимушена перебудувати свою роботу, скоротити діяльність і шукати нових партнерів та ринки збуту. Деякі з цих підприємств потрапили у перший санкційний список, оприлюднений Міністерством внутрішніх справ Польщі, пов’язаних з Росією – у ньому 50 осіб та компаній. В першу чергу заборона торкнулася постачання товарів і технологій подвійного призначення. Наслідком змін у господарюванні стало скорочення штату працівників на цих підприємствах – в першу чергу українських чоловіків, які займають левову частку робочої сили заводах металургійної та важкої промисловості. Про це повідомляє аналітичний центр агенції з працевлаштування Gremi Personal.
Проте, за інформацією експертів, українці швидко знайшли іншу роботу на інших підприємствах Польщі. Після початку війни в Україні кількість “чоловічих” вакансій в Польщі зросла на 15-20% . Дефіцит робочої сили збільшився, оскільки українські чоловіки стали повертатися боронити Україну в той час, як 70% пропозицій від польських роботодавців передбачають фізичну працю.
“У березні та квітні кількість звернень від чоловіків була більшою також у зв’язку з тим, що частина підприємств була змушена перебудувати свою роботу через те, що їхня діяльність була пов’язана з росією. Відповідно вони були змушені звільнити частину працівників. Але українські чоловіки досить швидко знайшли роботу в логістиці, підприємствах харчової промисловості або автопромі. Проблем з вибором місця праці для чоловіків в Польщі немає. У травні попит на чоловічі вакансії знову зріс – на 18%”, – твердить Анна Джоболда, директор Департаменту рекрутації Gremi Personal.
За словами експертки, виконуючи фізичну роботу українські чоловіки в Польщі можуть заробити 3,5-4 тис.злотих на місяць (23,1- 26,5 тис.грн). Крім того, через дефіцит чоловіків, польські роботодавці змушені переформатовувати роботу підприємств під працевлаштування українських жінок, які змушені були покинути Україну через війну, а також звернути увагу на працівників з Азії.