Робота на виробництві харчових продуктів – популярний варіант працевлаштування в Польщі. Які варіанти вакансії доступні...
24.03.2025
Скільки часу потрібно українцям у Польщі, щоб вивчити мову: опитування
40% українців у Польщі знають польську мову. Із них 48% кажуть, що для вивчення їм знадобилося від року до двох, 41% витратили менше року, і 11% вчили мову від 2 до 3 років. Такі дані опублікували в аналітичному центрі міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.
Рівень володіння мовою серед українців у Польщі досі залишається переважно на середньому або низькому рівні.
31% опитаних оцінили свої знання у діапазоні 40-60 балів зі 100, що свідчить про середній рівень володіння мовою. 28% учасників поставили собі 0-20 балів, що вказує на низький рівень знань. Ще 25% визначили свої навички на рівні 20-40, що також свідчить про обмежену можливість спілкування. Вищий рівень (60-80) мають 11% респондентів, а лише невелика частка – менше 5% – оцінюють свої знання у діапазоні 80-100.
Ці результати підтверджують спостереження аналітиків: попри поступову адаптацію українців у Польщі, темпи вивчення мови залишаються повільнішими, ніж прогнозували експерти три роки тому.
Серед опитаних 40% здобули професійно-технічну освіту (ПТУ, коледж професійної освіти, технікум), 36% мають середню освіту, 22% респондентів закінчили вищий навчальний заклад (бакалаврат, спеціаліст, магістратура). 2% мають аспірантську або докторську освіту, що свідчить про наявність спеціалістів високого рівня.
“Ці дані демонструють, що українці мають високий освітній потенціал, що дозволяє їм займати різні сегменти ринку праці – від робітничих спеціальностей до кваліфікованих посад. Ця освітня структура є потужним ресурсом для польської економіки, адже українці швидко адаптуються до місцевого ринку, працюють у дефіцитних галузях і мають потенціал для кар’єрного зростання”, — зазначає Юрій Григоренко, представник аналітичного центру Gremi Personal
Опитування проводилося методом електронного анкетування у період із січня по лютий 2025 року. Вибірка формувалася на основі стратифікованого відбору, що забезпечило пропорційне представлення респондентів за основними соціально-демографічними характеристиками. Загальна кількість опитаних склала 1085 осіб, а статистична похибка не перевищує ±3,1% при рівні довірчої ймовірності 95%.
